Чи можливо розворушити життя мешканців у віддаленому селі? Цілком. Це ще раз доводять Копачинці. З 2 по 4 серпня за підтримки відділу у справах молоді та спорту РДА, обласного підрозділу федерації петанку України, петанк-клубу «Чугайстер» і «Покутської кераміки» тут учетверте відбувся фестиваль петанку «Каньйон-2019»
Його організатори на чолі з чемпіоном України з петанку Іваном Паламарчуком і цьогоріч поставилися до проведення спортивного свята креативно.
Все почалося зі сплаву. Охочі помилуватися Дністровським каньйоном і спробувати сили у веслуванні мали змогу помандрувати з Луки (кемпінг «Білий бізон») спершу до Раківця, де на них чекала екскурсія Раковецьким замком, а відтак відправитися у сплав до місця змагань. Після цього на учасників турніру чекали знайомство і вечірні посиденьки.
Безпосередньо змагання відбувалися 3-4 серпня у форматі триплетів і дуплетів відповідно. Та нічний дощ на суботу не вписувався у програму турніру. Через розмитість дороги автівками до берега Дністра неможливо було доїхати. Тут організатори не розгубились – довезти учасників трактором до місця проведення допоміг один із учасників Дмитро Дутка. Він же був і неперевершеним шеф-кухарем, який нікого не залишив голодним. Деякі навіть жартували, що поїздку на причепі трактора обов’язково слід вписати до програми наступного року. Атракція видалася ще та!
Хоч кожна команда й намагалася виступити якнайкраще, та серед учасників не було якоїсь напруги чи суперництва. Натомість переважала невимушена дружня атмосфера. Після кількох годин змагань погода все ж внесла деякі корективи у проведенні турніру, але не в настрій гравців, і до вечора все ж визначилися призери. Варто відзначити зовсім юну команду у складі Богдана Лютака (Копачинці), Івана Іванчука (Копачинці) та Андрія Калинича (Варшава), яка вперто і впевнено виборола друге місце, поступившись лише «маститим» переможцям – Іванові Паламарчуку, Олені Колодій (Ужгород) та Ігорю Сехіну (Ужгород). Третє місце також у представників Копачинців: Петра Кошкіна, Івана Попадюка та Ігоря Пушкедри. Відтак на всіх чекала смачна вечеря і техно-вечірка за участі приїжджих і місцевих діджеїв.
Як виявилося, на фестивалі петанку є учасник, який відвідує турнір уже вчетверте – львів’янин
Олександр Рослов:
– Про турнір довідався від Івана Паламарчука. Чотири року тому вперше приїхав на Каньйон і відтоді щороку я тут. Дружня весела атмосфера й на додачу красиві дністровські пейзажі роблять своє – сюди хочеться приїжджати.
Поділився враженнями і киянин
Сергій Бабяк, який приїхав на змагання вперше:
– Про фестиваль розповів мій кращий друг Максим Фінько (він же був діджеєм на вечірці). Скажу, що організація перевершила всі мої сподівання, все було продумано до дрібниць. Змагання на острові серед мальовничого каньйону – це більше ніж турнір, тут не обов’язково бути переможцем, достатньо лише взяти участь. Мрію відвідати турнір і наступного року. Тут відриваєшся від повсякдення і поринаєш у щось нове, те, що потім надихає і до чого знову хочеться повернутися.
Недільний день видався не менш насиченим на позитивні враження. У дуплетах взяло участь ще більше команд, серед яких визначилися наступні, переважно копачинські, призери. Перше місце здобули Петро Струк і Василь Попадюк (Копачинці), друге в Івана Паламарчука (Копачинці) й Олени Колодій (Ужгород), третіми стали Любомир Ступар та Іван Вережак також із Копачинців. Переможці двох змагальних днів нагороджені медалями, кубками, грошовими сертифікатами, а всі учасники подарунковими горнятами від «Покутської кераміки».
Загалом четвертий фестиваль петанку видався напрочуд цікавим і вміло організованим, про що свідчать відгуки учасників, географія яких досить різноманітна – Київ, Харків, Ужгород, Львів, Івано-Франківськ, і наші місцеві команди з Городенки, Котиківки, Копачинців. Був також гравець із Польщі.
За словами Івана Паламарчука, «таким фестивалем ми хочемо показати, що тут, на Дністровському каньйоні, це можливо провести, а також мандрувати захопливими сплавами – навіть для кількох місцевих учасників це було вперше. Ну і, звичайно, популяризувати петанк. Якщо сплав відбувається вдруге, то ноу-хау цьогоріч була вечірка. Дякуємо львівським учасникам, які змогли із собою привезти всю необхідну апаратуру і влаштувати для усіх незабутнє свято. Наступного року родзинкою турніру буде щось інше. Ми постараємось».
Юлія МИХАЙЛЮК.
