5 грудня 2024
З улюбленого хобі в модельний бізнес

З улюбленого хобі в модельний бізнес



 

Наш край славиться багатьма відомими і талановитими людьми. Не оминули увагою ми і цього хлопчину – привітного і завжди усміхненого Юрія Семенчука. Вже п’ятий рік він освоює модельний бізнес, працюючи фотомоделлю

Ю­рій народився  в Го­ро­денці. Нав­чав­ся в ЗОШ №1. З дитин­ства захоп­лювався фотогра­фією. Всту­­пив до Університету  права імені коро­ля Данила Га­лиць­кого. Згодом стажувався та працював у правоохоронних ор­ганах, Іва­но-Франківській обл­держ­ад­міністрації, випробо­вував себе в торгівлі. Якоїсь миті це все набридло, і він спробував кар­динально змінити своє жит­тя.

– За яких обставин і коли ви почали займатись мо­дель­ною кар’єрою?

– Це був переломний момент, коли в нашій країні були складні часи. Тоді в соцмережах мені писали представники різних агенцій і пропонували співпра­цювати з ними, але я не дуже серйозно до цього ставився, бо для хлопця моделінг… у нас старіші консервативні поняття, я не розумів, що то таке. Згодом  зустрівся з моїм другом з Івано-Франківська, який був за кор­доном, від нього дізнався багато речей про моделінг, як і де це відбувається – мені стало цікаво,  і я вирішив спробувати.

Написав до Львівської агенції «OK'Smodels» з питанням про закордонний контракт в модель­ній сфері. Але спочатку треба було пройти пробну фотосесію у самому Львові. Мені зробили «снепи», це чисті фотографії на білому фоні, білій стіні, в повний ріст, наполовину або три чверті, з натуральним світлом, без обробки фото. Це робиться для того, щоб показати модель, як вона виглядає природно. Ці фотографії передають у відомі світові агенції, і якщо зацікавить даний типаж і вони бачать пер­спек­тиву в цьому сезоні – мо­дель беруть.

У Львові я залишився жити ще на рік, паралельно працюючи від агенції на різних модельних фотосесіях та зйом­ках. Це був старт моєї кар’єри.

– Як улаштований ваш  робо­чий день?

– Залежить від того, яку роботу  роблю. Це може бути фешн-шоу чи зйомка. Зйомки бувають у горах, на морі, в студії, для ТБ-реклами. Якщо це фешн-шоу, то вони починаю­ться з примірки одягу, фотозйом­ки, репетиції. Безпосередньо перед виступом усі вже вдягнуті моделі, здійснюють головну репетицію на подіумі, додаються спец­ефекти, прокручується му­зика, і в годині шостій-сьомій почи­нається шоу.

Взагалі, робота не є дуже важкою, але якщо початок зйо­мок триває від шостої години ранку, а тут зненацька треба їхати в аеропорт,  із нього ви­літати в інші країни, то буває   нелегко. Поки всі зберуться – стилісти, фотографи, візажисти і команда, очікування стає довго­три­валим.

– Скільки часу займала ва­ша  найдовша зйомка?

– Два дні. Це була телезйом­ка для одного з відомих брендів. Спати доводилось в автобусах, які возили нас із міста в місто, що, звичайно, не зовсім зручно. Замовники телезйомки дозво­ляли годинку-дві нам подрімати, поки підходила черга. Зрештою, в кожній роботі є свої нюанси, хочеш заробляти – йди працюй.

– Що ви робите для того, щоб залишатись у гарній формі?

– В моєму організмі швидкий обмін речовин, тому я не дотри­муюсь особливих дієт. Але  знаю багато моделей, навіть відомих , які стежать за своїм раціоном. Наприклад, коли я їм шоколад, вони частую­ться огір­ками. Спор­том  теж займаюсь не часто, бо в мене інший тип моделінгу, який не потребує накачаного тіла. Але є фізично підготовлені моделі спортивної статури, які зні­ма­ються в на­прям­ку спортивної тематики та комерційних про­ектів.

Я радий, що природа обда­рувала мене, і не доводиться виснажувати себе фізичними вправами та дієтами.

З улюбленого хобі в модельний бізнес

– Які країни ви вже відві­дали?

–  За роки моєї кар’єри я був у Італії, Франції, Німеччині, Данії, Індії, Індонезії, Малайзії, Тай­ланді (це взагалі моя найулюб­леніша крїана, я там буваю до­сить часто) , Китаї, Гонконзі, на Філіппінських островах та бага­тьох  інших країнах. Кожна з них  має свій характер, свою особли­вість, традиції, свої погодні умо­ви і навіть свій запах.

– Чи плануєте  продовжити кар’єру на Батьківщині?

– Я, навіть не знаю… На­жаль, Батьківщина не зможе дати мені стільки, скільки дасть закордон. Дуже велика різниця у зарплатах. Пару років тому я приїжджав в Україну,  в Івано-Франківську  знявся для декіль­кох білбордів та магазинів опти­ки. Але в думках маю багато серйозних намірів поєднувати бізнес в Україні і за кордоном із  представниками іноземних мо­дельних агентств.

– Які плани на майбутнє?

– Рік тому я відкрив власну модельну агенцію у  Львові. Тепер  приїхав для того, щоб знайти нових людей, нові об­личчя, щоб робити наших людей відомішими, забезпеченішими, обізнаними. Я вдячний Богу, що в мене була можливість поїхати, побачити, заробити щось і по­діли­тися цим з іншими . Взагалі, за кордоном високо цінують українську зовнішність.

– Як часто  приїжджаєте додому?

– Двічі на рік, але дуже хочеть­ся бути частіше. Мені подо­бає­ться подорожувати, дивитись на нові країни, знайомитися з нови­ми людьми, я багато вчу з того, як вони живуть, які в них традиції. Але перебуваючи вдома,  відчу­ваю те неймовірне задоволення від рідних стін і близьких мені людей, в мене з’являється гар­ний настрій, я дихаю чистим повітрям, можу їсти натуральні продукти, які там досить важко знайти і дорого купувати.

– Питання, яке буде цікаве нашій прекрасній половині люд­ства. Вам вже 28 років, чи думали  про особисте життя? Чи знайшлась вона, та єдина?

– Я досі не одружений, але думаю про це. Зараз  випала нагода  бути довше вдома, і я обов’язково скористаюсь цим часом для пошуків супутниці, яка буде поруч, а головне буде розуміти і підтримувати мене в цій сфері діяльності, адже част­кові відрядження – це невід’єм­на частина моєї роботи.

– Які побажання  залишите читачам?

– Я бажаю читачам та нашим краянам більше бути з відкритою свідомістю, вірити в себе, не бути закомплексованими, постра­дян­ськими,  більше відкривати себе світові, Європі, до якої так всі прагнуть. І якщо щось зміню­вати, то в першу чергу починати завжди із себе.

Кожну людину Бог наділив особливим та індивідуальним талантом. Насамперед талант проявляється у зацікавленості до чогось, плавно переростаючи у хобі, а з хобі – в професію. Талант потрібно обов’язково розвивати, вірити в себе, не піддаючись на чужі сумніви та образи. Незважаючи на всі ба­р’є­ри, невдачі, падіння, які будуть траплятись на вашому шляху, не відступайте, пробуйте знову і знову. А раптом  хобі стане ва­шою улюбленою професією, пе­ре­вернувши все життя догори ногами, і в результаті отримаєте безцінний скарб, у який вклали всю свою силу, душу і напо­лег­ливість.

Анна МИНЯЙЛЮК.
Анна Миняйлюк}
Автор

Анна Миняйлюк