Працювати за кордоном чи реалізуватись удома?

Останнього дня липня «Медіацентр «Край» провів у прямому ефірі вже сьому дискусію, цього разу на тему «Малий покутський бізнес. Заробляти чи виживати!?» Співпрацюючи вже четвертий місяць з Українською Асоціацією Медіабізнесу та фондом розвитку ЗМІ Посольства США в Україні, разом ми змогли втілити в життя цікавий та потрібний проект. Результат дискусій – створення сайту, який уже на завершальному етапі розробки. Тепер шановні читачі та глядачі зможуть спілкуватися з нами не тільки через газету «Край», Фейсбук-сторінку, до їхніх послуг буде і веб-сайт

Цього разу ми запросили до студії «Край продак­шн» представників ма­лого бізнесу. До редакції завітали ди­ректор ферми «По­кут­ський равлик» Іван Пала­марчук, власник фірми «Друк у місті Городенка» Олександр Каглян і власник магазину електронних товарів Володимир Крох. Всі вони, до того ж, поню­хали депутатського «поро­ху» місцевих рад, а також є добрими друзями «Краю».

Модератор Ігор Терлець­кий розпочав, як завше, із бліц-опитування:

– Як прийшла ідея і нас­кільки її можна реалізувати, відкриваючи невеликий бізнес в Україні? Наскільки це важко і яких проблем очікувати, крім фінансових?

Іван Паламарчук: «Ідея починалася з того, що потрібно чимось займатися. Шукали різні варіанти, але зупинилися саме на цьому виді бізнесу. Складністю стала мала кількість інформації для розвитку цієї справи, але я їздив на навчання. Тепер можу навчити інших своїх працівників. Наразі пот­ріб­но вийти на певний прибуток і стабільність. Вважаю, для відкриття бізнесу потрібно небагато: ідеї, бажання, капітал. Тоді можна відкрити будь-що, головне, щоб воно було акту­аль­ним і уможливити його розвиток.

Фінансові проблеми – завж­ди на першому місці, здається, що коштів постійно не вистачає. За півтора року ми збудували ферму з розведення равлика, частина продукції експортува­лась навіть закордон. Нинішнє завдання – знайти надійних постачальників і вийти на певні об’єми в наступному році. Наш маленький бізнес добре впи­сує­ться в розвиток туризму. Із появою ферми, де основне – виробництво, ми запустили ще й можливість дегустації та екскурсії. Туристи приїжд­жають, але замість звичайного «Добрий день!» нам доводиться чути насамперед негативні відгуки про якість доріг. До­водиться віджартовуватися, бо не можемо на це вплинути. Але це аксіома – для реалізації туристичного бізнесу і нашого виробництва  потрібні нор­мальні дороги».

– Колись було триста відсот­ків заробітку, тепер подекуди і три. Як відчуваєте це Ви?, – на питання відповідав Олек­сандр Каглян:

– До рекламного бізнесу я йшов довшим шляхом. Насам­перед я – інженер. Починав свій бізнес-шлях із випуску інтелек­туальної газети «Знак питання»у 2012 році. ЇЇ важко було робити, тому й  газету «Край» розумію. Наступним моїм кроком був розвиток «Антикафе», в якому нема алкоголю, а тільки розваги для дітей і молоді. В ньому потрібно було оплачувати лише час перебування. Та через деякі обставини цей бізнес також не дав результату. Постійно треба було його активно розвивати і рекламувати, і виявилося, що реклама – це актуальна і при­бут­кова справа. Мій заробіток безпосередньо залежить від добробуту і бажання людей зай­матися підприємницькою дія­льністю. Крім реклам­них, про­поную послуги поліграфії, ксе­рокопіювання і таке подібне. Але основний прибуток – від під­­приємців. Чим більше вони хо­чуть працювати  і розви­ва­тись, тим більший мій заро­біток.

Сказати, як було раніше, я не можу, скажу, як на цьому етапі. Є тенденція до зростання, але є ще куди плисти».

Відповідаючи на питання про свою підприємницьку істо­рію, Володимир Крох пригадав:

–У цьому бізнесі я з 90-их років. На той час узагалі було складно відкрити бізнес, але зараз - набагато легше.У нашій країні все пов’язано з коруп­цією. Але спрощення всіх дозвільних документів і дешеві кредити допоможуть молоді швидше розвиватись і відкри­вати бізнес.

Чимало наших людей побу­вали в Чехії та Польщі. Так ось там майже кожне маленьке містечко має невелику пиво­варню. Як ви думаєте, чому в нашому районі, нема жодної пивоварні?! Тому що потрібна дуже дороговар­тісна ліцензія. Ти ще нічого не встиг зробити, а вже треба заплатити півмільйона гривень.

Або, наприклад, обмін ва­лют.  Дозволи видаються строго в Києві. Начебто й не доро­говартісні, але видаються тільки там. Процедури, пов’язані також із корупцією. Тому ле­галь­них обмінних пунктів, окрім банків, ми практично не бачимо. Валютчики як стояли 20 років тому, так і стоять. Тому потрібно узаконити регуляції, які максимально спростять будь-які види бізнесу.

Розпочати виробництво – це велика проблема. Для нього потрібне обладнання, а сучасне технологічне обладнання в Україні майже не виробляється. Тому потрібно максимально спрощувати його експорт, щоб підвищувати активність під­приємців.

Основне завдання дер­жави – не допомагати через створення бізнес-центрів, а просто не шкодити. Мінімум регулювання і ставки різних видів податків.

Можна ще відзначити досить велике навантаження на заро­бітну платню найманих праців­ників. Бажано це спростити і зменшити ставки. Ми розу­міємо, що пенсії треба виплачу­вати, але чим більші ставки, тим більше вони в тіні.Тому працю­ють часто мінімально на подат­ки, а решта – в кишеню. Всі це знають, і закривають на це очі. Потрібно йти іншим шляхом, щоб підприємці показували відкриту та легальну зарплат­ню. Із часом це дасть набагато більші надходження до  бюд­жету.

Іван Паламарчук додав: «Чим буде прозоріше і простіше започаткувати бізнес, тим швид­ше прийдуть менші став­ки, власне, і більшими стануть можливості».

– У Городенці спостерігає­ться зменшення людей у мага­зинах. автівок на вулицях біль­шає, а клієнтів у бізнесу – менше. Як просуваються спра­ви у Вас?

На це питання відповів Олек­­сандр Каглян:«У мене більше сервіс, ніж магазин. До мене не обов’язково приходити, я можу працювати онлайн, надаючи послуги не тільки в Городенці, а й в інших містах. Тому не можу аналізувати ситуацію в магазинах. Наразі більшість людей користується послугами пошти, замовляючи там усе до дрібничок. Онлайн торгівля дуже прогресує».

Гості студії звернули увагу й на зростання великих мереж магазинів, супермаркетів, які витісняють маленькі крамнич­ки, заохочуючи зниженими цінами та акціями. Прогно­зують у недалекому майбутньому й на околиці Городенки створення шопінг-центру, як то є на Заході чи в наших більших містах. Купівельна спроможність людей навряд чи зменшується. Адже купують собак дорогих порід, їздять на дорогих авто, відпо­чивають за кордоном.

– Ваш магазин розташо­ваний навпроти «Нової пошти», чи віддають покупці більшу перевагу інтернет-покупкам?, - на це питання Володимир Крох відповів: «Частково так, он­лайн-продажі набагато більші, ніж декілька років тому. Тен­ден­ція буде йти до збільшення. Я часто відвідую закордон. Якщо зрівняти таке місто, як Городенка, з аналогом у Поль­щі, то там малого бізнесу практично не залишилося. П’ять супермаркетів повністю задовільняють потреби насе­лення. Малий бізнес займається суто виробництвом, а торгівлі практично не залишилося».

Олександр Каглян додав: «Дуже зростає надання послуг, особливо у сфері краси. Маю багато замовлень на візитівки від салонів краси, перукарень тощо».

– Яким чином можливо розвинути наш край? – це пи­тання, було, мабуть, най­склад­нішим, та найактуаль­нішим упродовж усієї дискусії.

Іван Паламарчук: «Для «Рав­ли­кової ферми» в Польщі ми закуповуємо спеціальну траву для їх вигодовування. Але нещодавно нам дзвонили з Івано-Франківська та пропо­нували цю ж траву за меншою ціною. Один сегмент бізнесу, який розвивається в Україні, підтягує інший. Наприклад, туристи, гості з інших країн, відвідуючи нашу ферму, постій­но цікавляться, що цікавого поблизу. Тому підприємцям потрібно об’єдну­ватись і співпрацювати, щоб турист міг побачити більше. Так буде цікавіше і прибутковіше».

Олександр Каглян: «Не створюються організації, які займалися б тим самим туризмом. Розвиток територій починається з того, що з’я­совуються сильні сторони Городенки та Городенківщини, надалі вони рекламуються для потенційного споживача. Ми можемо створювати якийсь продукт і рекламувати його. Без реклами не буде нічого просуватись. Нема і запиту від влади. Якщо вона буде ви­ходити з пропозиціями, тоді щось буде просуватись уперед.

Започатковується новий бізнес, ось живий приклад – «Равликова ферма». Держава підтримує, молодій людині є стимул розвиватись. Якщо би влада підтримала будь-яке починання в турис­тичній сфері, вийшов би непо­ганий результат. Біля Дністра можна перетворити будь-яку садибу на затишний номер для відпочивальників».

Володимир Крох: «Хотілося б звернутись до сільських рад, особливо Дністровських сіл, про побудову відповідних від­по­чинкових зон. Знаю кілька місць, де туристи з великим задоволенням зупиняються. Сьогодні він там просто зупи­ниться, іншим разом захоче щось придбати. Тому громади сіл мають першими над цим подумати, попрацювати. Хто перший візьметься, виграє досить швидкі перспективи. З’являться нові робочі місця, нові підприємці, мешканці сіл будуть отримувати додатковий прибуток».

Олександр Каглян допов­нив: «Потрібно організовувати фес­тивалі. Хоча б шість на рік, із різною тематикою. У них має бути присутня родзинка, через яку туристи її б відвідали. Наприклад, гастрономічний, велофестиваль, фестиваль із кераміки тощо. Щоб отримати більше прибутку від туриста, фестиваль має тривати мінімум два дні. В цьому нам допо­можуть готелі та садиби, в яких буде змога переночувати.»

Підсумкове питання дис­кусії, вдасне, для чого вона і проводилася – а чи є потенціал для малого підприємництва в нашому районі?

Підприємці були одностай­ними в тому, що він завше є, і не конче виїжджати на заробітки.

Іван Паламарчук: «Його потрібно реалізовувати, а не про нього говорити. Не боятися мати ідею та бажання. Не все вдасться з першого разу, головне – пробувати, йдучи вперед».

Олександр Каглян: «Якщо є якась ідея – реалізовуйте і рекламуйте її. Тримаючи її при собі, будете мати низьке коло споживачів.»

Володимир Крох: «Я розумію, що набагато простіше сісти в автобус, поїхати до Польщі, заробити та привезти «живі» гроші, не задумуючись ні про що. Та коли ви хочете, щоб Городенка процвітала, потрібно реалізовувати себе і різні проекти. Не бійтеся, ризикуйте, в майбутньому це принесе позитив і внутрішнє задоволення».

 Анна МИНЯЙЛЮК.