Ми поспілкувалися з пані Оксаною, тому насолоджуйтесь і поспішайте вивчати шведську.
– Розкажіть про себе, де навчалися?
– Родом я з Городенки. Навчалася спершу в гімназії ім. Антона Крушельницького, згодом в Інституті філології Київського університету. В 2009 році вступила на спеціальність "англійська мова, література та переклад", а в 2015 році закінчила магістратуру за цією ж спеціальністю.
– Як відбулося знайомство зі шведською мовою?
– Мені завше подобалося вивчати іноземні мови. В гімназії мала нагоду вивчати англійську, німецьку та латинську й дуже вдячна моїм учителям Надії Блажків, Марії Патиці, Наталії Карчі, Олені Слюсар та Світлані Павчак за те, що прищепили любов до вивчення мов. Вступивши на англійську філологію до Київського університету, я й гадки не мала, що матиму змогу вивчати ще й таку рідкісну скандинавську мову. На той момент я не була знайомою зі шведською, тому для мене це стало справжньою несподіванкою. Однак уже з перших занять її милозвучність припала мені до душі. Не знаючи, чи коли-небудь використовуватиму шведську на практиці, я із задоволенням відвідувала ці заняття.
– Чому вирішили пов'язати з нею життя?
– Як я вже зазначила, мені ця мова дуже подобається. До того ж вона є дуже перспективною в Україні в наш час. Якщо фахівців англійської, німецької чи французької достатньо, то скандинавістика лише починає розвиватися. Зважаючи на те, що економічні відносини між Україною і Швецією стають дедалі тіснішими й відкривається дедалі більше шведських підприємств у Києві й інших містах нашої держави, інтерес до її вивчення зростає.
– Де працюєте?
– Наразі працюю асистентом кафедри германської філології та перекладу в Інституті філології КНУ, викладаю шведську мову й низку практичних і теоретичних курсів для філологів, які вивчають шведську як рідну. Так би мовити, залишилася у стінах рідного інституту. Тут я опанувала скандинавську мову, тут багато для себе почерпнула й тут із задоволенням працюю. Рада, що свого часу отримала таку можливість.
Стажування у Швеції неабияк сприяє навчанню.
– Розкажіть про шведську наукову конференцію, на якій Ви нещодавно побували.
– Швеція – це країна, яка пишається своєю культурою та своїми досягненнями у найрізноманітніших галузях. Тому шведи відчувають надзвичайну гордість, що, незважаючи на порівняно невелику кількість носіїв їхньої мови у світі, чи на той факт, що з усіма ними можна легко порозумітися англійською, шведську активно вивчають у багатьох країнах, у тому числі й в Україні. Організація "Шведський інститут" (Svenskainstitutet) працює над тим, щоб поширювати шведську культуру й мову за кордоном. Саме вони організовують курси підвищення кваліфікації та проводять різноманітні конференції, у яких беруть участь викладачі з різних країн світу. Наші студенти теж мають можливості з'їздити до Швеції, повчитися там на літніх курсах чи під час семестру.
Підтримка Шведського інституту всебічна. Так, у липні 2017 року мені випала нагода покращити навички викладання шведської та перейняти досвід у колег на курсах для викладачів у Вищій народній школі Більстрьомска (Billstromskafolkhogskolan) на острові Шьорн (Tjorn) неподалік міста Гетеборг. Курси тривали всього 10 днів, але програма була дуже інтенсивною – ми відвідували заняття і в суботу, і в неділю. Це був надзвичайний досвід, неймовірна можливість зануритися у чудову культуру. Незважаючи на щільний графік, відвідування занять приносило одне задоволення. Для себе відкрила абсолютно інший підхід до викладання, інший погляд на систему оцінювання, що дало змогу переоцінити, зважити всі переваги й недоліки системи вищої освіти в Україні. Оскільки на цих курсах були колеги з абсолютно різних країн світу – Німеччини, Франції, Фінляндії, Нідерландів, Китаю, Польщі Росії, Білорусі та багатьох інших – удалося поспілкуватися з багатьма і довідатися чимало нового про методи й матеріали викладання, які використують у цих країнах.
А торік у серпні я також мала можливість взяти участь у міжнародній конференції, присвяченій питанням викладання шведської мови за кордоном. Конференція тривала 3 дні й відбувалася у містечку Окерсберга за кілька кілометрів від Стокгольма. Сюди приїхало чимало шведських лекторів та діячів культури, а також 65 викладачів шведської мови з усього світу. З цих 65-ти учасників, двадцятеро виступили з власними доповідями. Я теж робила презентацію про викладання шведської мови в Україні, в основному акцентувала увагу на викладанні саме в нашому Інституті філології.
– Що Вас там найбільше вразило?
– Емоції навіть складно передати. Всі доповіді були надзвичайно змістовними й цікавими. Навіть важко було уявити, що всього за три дні можна стільки для себе почерпнути. Але що найбільше вражає, так це наскільки відкритими й доброзичливими є шведи по відношенню до тих, хто цікавиться шведською мовою і культурою в різних куточках світу. Всі пропонують свою підтримку й допомогу. Цей досвід не завершився трьома днями. Завдяки численним контактам, якими вдалося обмінятися, наше спілкування триває і донині. Коли в грудні поїхала зі студентами на тижневий навчальний візит до Стокгольма й зустріла деяких організаторів конференції, то була приємно здивована, що вони підійшли, обійняли й привітали як старого друга. Відчуття просто неймовірні. Я їхала до Швеції, бо захоплююся культурою, мовою, менталітетом, а мене зустріли із захопленням самі шведи. Почула дуже багато від них компліментів, що в Україні можна опанувати шведську на такому високому рівні. Адже навіть у Швеції наразі проблема мови звучить дуже гостро. Велика кількість іммігрантів мешкають у Швеції уже багато років, відвідують мовні курси й не можуть вивчити шведську на належному рівні, що перешкоджає їм цілковито інкорпоруватися у шведське суспільство.
– Чи не страшно було виступати перед іноземною аудиторією в чужій країні?
– Насправді дуже страшно. Коли я туди їхала, думала, що учасники конференції будуть ділитися на невеликі секції. Виступати перед невеликою кількістю людей завжди легше. Але цього не сталося. І коли довелося виступати перед аудиторією із вісімдесятьма учасниками, багато з яких здобули наукові ступені у Великій Британії чи Німеччині та вже мали чимало років досвіду за плечима, то розхвилювалася. Дякувати Богу, вдалося опанувати себе в останній момент.
– Чи не важко працювати зі студентами? Як вони сприймають шведську мову?
– Насправді я завжди думала, що буде набагато складніше. На відміну від моєї групи, в якій шведську мову викладали як додатковий предмет, тепер мої студенти свідомо обирають шведську мову як фахову спеціальність і приходять із бажанням вивчити саме її. Шведська належить до германської групи мов і можна знайти багато схожих рис з англійською та німецькою. Оскільки всі мої студенти вивчали англійську, а дехто навіть німецьку в школі, та склали ЗНО з іноземної мови на високий бал, то їм, звичайно ж, набагато легше починати вивчати шведську. Найважче звикнути, напевне, до вимови, яка суттєво відрізняється. Але мова звучить настільки мелодійно, що всім дуже подобається виконувати фонетичні вправи, і значні успіхи студентів можна простежити вже після першого року навчання.
– Чи схожа шведська з українською?
– Так, наприклад: "lakare" – "лікар", "papper" – "папір", "skrapa" – "шкрябати", "staket" – (діалект.) "штахета" (дерев'яна огорожа) тощо. До речі, дослідження показують, що в українській мові деякі слова запозичені саме з давньоскандинавської мови. Так, слово "поминати" походить від слова "paminna", що в сучасній шведській має значення "пам'ятати, нагадувати". А в давньошведській воно мало таке ж значення, як і в сучасній українській мові – "віддавати шану на згадку про когось".
– Які плани на майбутнє?
– Продовжувати розвиватися у цій галузі, адже завжди є куди рости. Починаю задумуватися над написанням дисертації і здобуття кандидатського ступеня. Поки роблю лише невеликі кроки в цьому напрямі – беру участь в українських та міжнародних конференціях, публікую статті.
Найкраще вдома – разом із мамою.
– Що побажаєте рідним городенківцям?
– Нехай читачі займаються тим, що їм подобається, завжди працюють над собою і розвиваються. І навіть якщо інші кажуть, що ви займаєтеся чимось непотрібним чи неважливим, продовжуйте робити те, що вважаєте за потрібне. Мені теж у свій час ставили багато запитань "Та навіщо тобі та шведська?" або "Що ти будеш з нею робити?" Я тоді й справді не знала, що я буду з нею робити й вивчала її просто для власного задоволення. Так склалося, що цей досвід для мене став ключовим.
Спілкувалася
Любов ЛЕВІНСЬКА.
