5 грудня 2024
Арена, гідна України

Арена, гідна України



25 серпня у Вільхівцях відгомоніло величне дійство. Районне свято Хліба, Врожаю і Єднання переплелося з відкриттям та освяченням нового стадіону. Таких спор­тивних майданчиків за величиною і облашту­ванням, за словами ек­спер­тів, є лише кілька в області

Свято планувалося значного масштабу, ба­гато­гранним воно і відбу­лося. Не змог­ли його сильно під­псу­вати і два фактори, незалежні від нас. Це вибоїстий путі­вець до Вільхівців, гроші на ре­монт якого давно, та на­разі безрезультатно, ви­ділено, та неймовірна спека. Під­несеним емо­ціям це на заваді не ста­ло. І правда, адже забав та видовищ вистачило всім.

Тішила око і розмаї­тість вишиванок присут­ніх, що  додавало  україн­сь­кого духу, і чого так не вистачало напере­додні на святкуванні Дня Незалеж­ності в Горо­денці, в ра­йон­ному Палаці культури, де зал зеленів оксамитом порожніх крі­сел.

Арена, гідна України Покутської краси забагато не буває.

Урочиста хода пройш­ла від храму Св. Микити до оновленого стадіону під звуки Покутського маршу. Поважних гостей зустріли чарівні дівчата в національних строях із пишними короваями на вишитих рушниках. Від­крили сучасну споруду Єпископ Коломийський і Косівський УПЦ Юліан, владика Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Василій Івасюк, народний депутат Андрій Іванчук, заступник голо­ви ОДА Богдан Кобилян­ський та господар тор­жества, директор агро­фірми «Вільхівці» Іван Приймак. До поважної події долучилися чимало представників районної влади, духовенства, а також польські побратими Городенківщини. «Ми, поляки, знаємо, якою важкою, якою важливою є незалежність держави. З нагоди вашого свята зичу вам насамперед миру, а також подальшого роз­витку… Україна є на­правду прекрасна!», – наголосив староста Бже­зь­кого повіту Яцек Мон­кєвич.

– Я вже на цьому ста­діоні, мабуть, не гратиму. Але діти, які тут займа­тимуться, радуватимуть нас як батьків і про­дов­жуватимуть всі традиції, – відзначив Андрій Іван­чук, який традиційно приїхав не з порожніми руками. Від благодійного фонду «Покуття» нардеп вручив очільниці місцевої школи Лесі Приймак сер­ти­фі­кат від комп’ю­тер­ного класу.

Під час архієрейського благословення владика Василь Івасюк розповів промовисту історію, яка об’єднала і спорт, і Свято хліба: «Одного разу під час світового матчу хтось кинув на поле шматочок хліба. Тоді аргентинський футболіст Мессі підняв його, поцілував і віддав назад. Отже, спорт – це ефективний інструмент для проголошення Єван­гелія».

Арена, гідна України Ветерани футбольного клубу "Чайка", який відсвяткував півстолітній ювілей.

Після вітальних слів гостей, ветеранів ФК «Чай­­ка» з нагоди 50-ліття створення цього клубу нагородив його президент Іван Приймак. Він вико­нав і перший символічний удар у ворота стадіону-красеня, в якому про­думано все – і газон, і освітлення, і роздягальні, і трибуни з дашками.

Урочистості з ві­д­крит­тя новозбудованого ста­діо­ну завершилися, відтак розпочалося Свято Хліба, Врожаю та Єднання. Як і годиться, почесним гос­тям піднесли хліб із ново­го покутського врожаю як символ добра, здо­ров’я та достатку, а о.-де­кан Ігор Левицький та митрофорний протоієрей Богдан Мороз помоли­лися за хліб насущний. Відтак слово тримали директор Департаменту агропромислового роз­витку ОДА Іван Андрії­шин та голови райдерж­ад­міністрації Ярослав Лев­кун і районної ради Іван Мандич. Не обійш­лося і без цікавих пода­рунків. Ди­ректор Філії «Перспек­тив» Павло По­том­ський вручив госпо­дарю свята Іванові Прий­маку уні­кальний дідух у формі покутянина-газди, як ще один символічний пре­зент. А на завершення свята дівчата пригостили всіх присутніх хлібом і медом на знак гостин­ності, поваги та єднання.

Опісля охочі мали змо­­­гу послухати свят­ковий концерт за участі сільських аматорських колективів. А привітати Вільхівці приїхали су­сіди-покутяни з Копачин­ців, Колінок, Дубок, Ку­ни­сівців, Семенівки, Кор­нева, Поточища, Репу­жин­ців та Олієво-Ко­ро­лівки.

Для любителів змагань відділ спорту молоді та спорту РДА і спортивна школа організували «Ко­зацькі забави», де кожен міг помірятися силою. У вечірній же концертній програмі розважали віль­хівчан та гостей обласні та столичні гості – при­карпатський сміхованець Ігор Чепіль та вокальний квартет «Геть­ман». Вибу­ховості емоцій додав свят­­ковий яскравий феєр­верк.

Як же на стадіоні без фут­­болу? Головною спор­­­­­тив­ною подією свят­кового дня був футболь­ний поєдинок між ФК «Колос Городенківщини» та «каменярами» із Се­рафинців, результат якого промовистий – 11:0 на користь господарів. Було для кого стадіон будувати! Хоч зрозуміло – одним чемпіонатом ра­йону така потужна арена обме­жи­тись не може. Цей фут­больний майданчик, точ­ніше майданище, не об­няти одним поглядом, настільки він масштабний.

Варто згадати і покут­ський ярмарок, який по­дарували присутнім при­ватні підприємці. Охочі мали змогу поласувати свіжозібраним медом і напоями, солодощами на всяк смак, равликами у смачному соусі, помилу­ватися цікавою живністю.  Центр первинної медичної допомоги на вході до стадіону запропонував безкоштовні послуги – всі охочі могли виміряти рі­вень цукру, тиск, пульс тощо. Це було досить доречно за такої спеки. Малечу ж тішили дитячі забави, та й просто змога вдосталь погасати ніжним зелененьким газоном.

Різнопланове свято вдалося на славу. Від­радно, що села завдяки щедрим меценатам роз­ви­ваються, і розви­ваю­ться активно. Іван Прий­мак назвав Вільхівці «пів­денними воротами Дніст­ровського каньйону». Коли в’їжджатимемо до них, а відтак і до Хмелеви, сучасною дорогою, - подальший розвиток на­шого прекрасного краю не забариться.

Юлія МИХАЙЛЮК.

 

 
Юлія Михайлюк}
Автор

Юлія Михайлюк